- зголоднілий
- —————————————————————————————зголодні́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зголоднілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до зголодніти. 2) у знач. прикм. Голодний … Український тлумачний словник
зголоднілість — лості, ж. Стан за знач. зголоднілий … Український тлумачний словник
проголоднілий — а, е. Те саме, що зголоднілий … Український тлумачний словник
голодний — 1) (який відчуває голод), неситий, зголоднілий; негодований, ненагодований (якого не погодували); безхлібний (який не має хліба) 2) див. неврожайний … Словник синонімів української мови